карий
КА́РИЙ, а, е. Темно-брунатний (про очі).
Ой зоре! зоре!..Чи очі карі тебе шукають На небі синім? Чи забувають? (Шевч., II, 1953, 20);
Христя помилувалася його.. карими очицями, чорними бровенятами (Мирний, III, 1954, 150);
В неї очі карі та глибокі, вся вона і ніжна, і струнка (Сос., I, 1957, 206);
// Гнідий (про масть коней).
Карий кінь нетерпляче перебирав ногами (Галан, Гори.., 1956, 9);
// у знач. ім. ка́рий, рого, ч. Кінь такої масті.
[Незнайомий:] Подивися там, чи не намуляна шия у карого, бо чогось він увесь час мотав головою (Вас., III, 1960, 203).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карий — ка́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- карий — (колір очей) темнобрунатний, темнокаштановий, темнобурий; (кінь) гнідий. Словник синонімів Караванського
- карий — [карией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
- карий — -а, -е. Темно-брунатний (про очі). || Гнідий (про масть коней). || у знач. ім. карий, -рого, ч. Кінь такої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карий — ка́рий гнідий (про коня)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- карий — КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев. Словник синонімів української мови
- карий — Ка́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)