каретня
КАРЕ́ТНЯ, і, ж., заст. Приміщення для карет.
Старий кучер вийшов з каретні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каретня — каре́тня іменник жіночого роду приміщення для карет рідко Орфографічний словник української мови