1. Словник української мови в 11 томах

карикатура

КАРИКАТУ́РА, и, ж.

1. Малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді.

На другий день в колгоспній стінгазеті красувалася карикатура: лежить на рядні під грушею Павло Подушка, замість голови в нього макітра вареників (Вишня, І, 1956, 428);

По той бік стежки.. була вітрина комсомольської сатири з смішними карикатурами та віршиками (Дмит., Наречена, 1959, 193);

// Про сатиричне або гумористичне зображення явищ дійсності засобами інших видів мистецтва, а також про твори такого характеру.

2. перен. Невдале наслідування, смішне, спотворене відображення кого-, чого-небудь; потвора, опудало.

Вставши і вмившись, він звелів подавать самовар, ..потім причепуривсь перед дзеркалом, трохи не плюнув на свою покривлену карикатуру в дзеркалі (Н.-Лев., І, 1956, 584);

Тюремний шпиталь — се лише тінь, карикатура звичайного шпиталю (Фр., IV, 1950, 178);

— Твій вік доходить до роздоріжжя і має вибрати: або статечність старості, або карикатуру спізненої молодості! (Вільде, Винен.., 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карикатура — карикату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. карикатура — (комічна подібність) пародія, (з перебільшеним контрастом) гротеск; (хто) П. потвора, опудало. Словник синонімів Караванського
  3. карикатура — -и, ж. 1》 Малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді. || Про сатиричне або гумористичне зображення явищ дійсності засобами інших видів мистецтва, а також про твори такого характеру. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карикатура — карикату́ра (італ. caricatura, від caricare – перевантажувати, перебільшувати) 1. Сатиричний або гумористичний малюнок загостреного критично-викривального характеру. 2. Переносно – смішне наслідування, перекручування оригіналу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. карикатура — КАРИКАТУ́РА (малюнок, що зображує когось, щось у навмисне спотвореному, смішному вигляді), ШАРЖ. Молоденький тракторист Левко з буйним чубом дивився на карикатуру Ніни в бойовому листку (Є. Кравченко); То була маленька папочка з малюнками — дружніми шаржами (Д. Ткач). Словник синонімів української мови
  6. карикатура — Карикату́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)