килим

ки́лим

илием]

-ма, м. (на) -м'і, мн. киелиеми, киелием'іў

два килиемие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. килим — ки́лим іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ки́лими Орфографічний словник української мови
  2. килим — (під ноги) мат, (з картиною) гобелен; (сніговий) покрив, покров, габа. Словник синонімів Караванського
  3. килим — -а, ч. Тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін тощо. Килим-самоліт фольк. — чарівний килим, що сам може літати, переносячи персонажів казки в будь-яке місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. килим — КИ́ЛИМ, а, ч. Тканий, найчастіше ворсистий, із візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблення стін і т. ін. Крикнув Гамалія: – Брати, будем жити, – Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. килим — Декоративна тканина, гладка або з одностороннім ворсовим покриттям (петльовим або волоконно-петльовим); вовняна чи з хіміч. волокон; гладкі к. можуть бути пітканими (виплетеними і з покриттям) або виготовленими на основі (ск. Універсальний словник-енциклопедія
  6. килим — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини). Словник синонімів української мови
  7. килим — Ки́лим, -ма, на -мі; -лими́, -мі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. килим — КИ́ЛИМ, а, ч. Тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін тощо. Крикнув Гамалія: — Брати, будем жити,— Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. килим — (тюрк. — повстяна ковдра) Твір декоративно-ужиткового мистецтва, виконаний з важкої ворсистої тканини. У вигляді найпростіших виробів (кошм і циновок) почали вживатися з 1-го тис. до н. Архітектура і монументальне мистецтво