клейнод

Значення в інших словниках

1. клейнод — Дорогоцінний предмет; ознаки верховної влади якоїсь правлячої особи в державі [XI] Клейно́ти, клейно́ди: — дорогоцінності, самоцвіти [IV] — коштовності, самоцвіти [8] — коштовності, самоцвіти, знаки влади, регалії [29] — ознаки влади, регалії [43] Словник з творів Івана Франка
2. клейнод — клейно́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. клейнод — КЛЕЙНО́Д див. клейно́ди. Словник української мови у 20 томах
4. клейнод — (нім. Кleinod – коштовність) 1. з XVI ст. військові знаки та атрибути влади старшини запорозького козацтва; до к. належали корогва (прапор), бунчук, булава та її різновиди (палиця й пірнач), литаври тощо; 2. шляхетський к., елемент шляхетського герба, розміщений над короною або шоломом. Універсальний словник-енциклопедія
5. клейнод — КОШТО́ВНІСТЬ (річ, що має високу вартість), ДОРОГОЦІ́ННІСТЬ, КЛЕЙНО́Д (КЛЕЙНО́Т) заст. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); — Що ти там маєш?.. Словник синонімів української мови
6. клейнод — КЛЕЙНО́Д див. клейно́ди. Словник української мови в 11 томах
7. клейнод — Клейно́д, -да м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573. Словник української мови Грінченка