клопотатися

Значення в інших словниках

1. клопотатися — (виявляти увагу до чиїх-небудь турбот) турбуватися, піклуватися, бідкатися, діал.: падкувати, фатиґуватися. Словник синонімів Полюги
2. клопотатися — клопота́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. клопотатися — Дбати, турбуватися, піклуватися, бідкувати, о. не мати спокою; (- кого) старатися; (перед ким) оббивати пороги чиї; (по хаті) поратися, товктися. Словник синонімів Караванського
4. клопотатися — див. господарювати; дбати; допомагати; працювати; хвилюватися Словник синонімів Вусика
5. клопотатися — -очуся, -очешся, недок. 1》 біля (коло і т. ін.) чого й без додатка. Активно займатися чим-небудь, старанно робити щось; поратися. || біля (коло) кого. Доглядати когось, ходити біля когось. 2》 про кого – що, за що, а також із спол. щоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. клопотатися — КЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок. 1. біля (коло) чого і без дод. Ретельно займатися чим-небудь, старанно робити щось; поратися. Словник української мови у 20 томах
7. клопотатися — ПО́РАТИСЯ (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо), КЛОПОТА́ТИСЯ, КЛОПОТА́ТИ рідше, ОРУ́ДУВАТИ розм., ТОВКТИ́СЯ розм., ЧОВПТИ́СЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., КОПИРСА́ТИСЯ розм., КУЙО́ВДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
8. клопотатися — Клопота́тися, -почу́ся, -по́чешся, -по́чуться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. клопотатися — КЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок, 1. біля (коло і т. ін.) чого й без додатка. Активно займатися чим-небудь, старанно робити щось; поратися. Словник української мови в 11 томах
10. клопотатися — Клопота́тися, -чу́ся, -чешся гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. МВ. І. 36. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. МВ. (О. 1862. III. 50). Словник української мови Грінченка