клятий

кля́тий

[кл’атией]

м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клятий — кля́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клятий — Ненависний, нестерпний, огидний; упертий, запеклий, завзятий; ЛАЙ. проклятий, проклятущий, триклятий, окаянний. Словник синонімів Караванського
  3. клятий — див. гіркий; злий; непокірний; упертий Словник синонімів Вусика
  4. клятий — -а, -е. 1》 Такий, якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. || у знач. ім. клятий, -того, ч., лайл. Про людину, яку проклинають, засуджують, ненавидять. 2》 перен., розм. Упертий, завзятий. || Сильний за ступенем свого вияву; довготривалий (про явища природи). Клятий вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клятий — КЛЯ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до кля́сти́. А вже що ті хазяї, яких він коней позбавляв, то ті кляли так, що й кісточки в його [нього] не клятої не лишилося (Б. Грінченко). 2. у знач. прикм. Такий, якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. Словник української мови у 20 томах
  6. клятий — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. клятий — КЛЯ́ТИЙ, а, е. 1. Такий, якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний. — Бенкетують вражі ляхи Наше безголов’я.. Нехай, кляті, бенкетують. Поки сонце зайде (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. клятий — Клятий, -а, -е 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый. Словник української мови Грінченка