1. Орфоепічний словник української мови

книжечка

кни́жечка

[книжеичка]

-чкие, д. і м. -еиц':і, мн. книежеички, книежеичок

дв'і книжеичкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книжечка — кни́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кни́жечки Орфографічний словник української мови
  2. книжечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1-3). Записна книжечка — те саме, що записник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книжечка — КНИ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1, 2. Обличчям звернений до нього, стояв священик із малою книжечкою в руці (О. Лисяк); Іван повернув книжечку господареві, і той, дмухнувши на неї, поніс, тримаючи в обох долонях, до полиці (Валерій Шевчук)... Словник української мови у 20 томах
  4. книжечка — Кни́жечка, -чки, -чці; -жечки́, -жечо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. книжечка — КНИ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1-3. Завжди у неї на столі тоненькі книжечки віршів (Л. Укр., III, 1952, 745); Куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45). Записна́ кни́жечка — те саме, що запи́сни́к. Словник української мови в 11 томах
  6. книжечка — Книжечка, -ки ж. ум. отъ книга. Словник української мови Грінченка