1. Орфоепічний словник української мови

кобзарський

кобза́рський

[кобзарс'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобзарський — кобза́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кобзарський — -а, -е. 1》 Прикм. до кобзар. Кобзарський ансамбль. || Власт. кобзарям. Кобзарські традиції. 2》 Стос. до кобзарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобзарський — КОБЗА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кобза́р 1. Страшні будинки клятого Стамбула Ввижались матері й малій дитині. Кобзарська пам'ять їх і досі не забула (П. Куліш); Ось прозвучали струни: попідтинню просту кобзарську щиру пісню чуть (І. Словник української мови у 20 томах
  4. кобзарський — Кобза́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кобзарський — КОБЗА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кобза́р. Ось прозвучали струни: попідтинню просту кобзарську щиру пісню чуть (Мур., Ідуть.., 1951, 9); За роки Радянської влади відновлене улюблене народом кобзарське мистецтво (Наука.. Словник української мови в 11 томах