1. Орфоепічний словник української мови

коливатися

колива́тися

[колиеватиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коливатися — колива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коливатися — Хитатися, вихитуватися, по-, гойдатися, хилитатися, колихатися, хилятися, ок. колотитися <н. брезкле тіло>; (- ціни) стрибати; (в очах) мерехтіти. Словник синонімів Караванського
  3. коливатися — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  4. коливатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. || Злегка гойдатися. || Похитуватися (у такт роботи, ходьби і т. ін.). || Про рух нагрітого повітря, диму і т. ін. || Те саме, що мигати 3). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коливатися — КОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю (Б. Грінченко); Пароплав вийшов в океан. Словник української мови у 20 томах
  6. коливатися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. коливатися — КОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю (Гр., І, 1963, 273); Пароплав вийшов в океан. Словник української мови в 11 томах
  8. коливатися — Колива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. н. п. Словник української мови Грінченка