1. Орфоепічний словник української мови

кольчуга

кольчу́га

[коул'чуга]

-гие, д. і м. -уз'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кольчуга — кольчу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кольчуга — -и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кольчуга — КОЛЬЧУ́ГА, и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у формі сорочки з металевих кілець. [Пан Душечка:] Ромця гадала, що прийдуть лицарі в шоломах, у кольчугах, а прийшли якісь костурники... (С. Словник української мови у 20 томах
  4. кольчуга — Металева плетінка для захисту тіла воїна: використовувалася до 1-ої полов. ХVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  5. кольчуга — КОЛЬЧУ́ГА, и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець. [Пан Душечка:] Ромця гадала, що прийдуть лицарі в шоломах, у кольчугах, а прийшли якісь костурники… (Вас. Словник української мови в 11 томах