1. Орфоепічний словник української мови

координатор

координа́тор

[коордиенатор]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. координатор — координа́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. координатор — -а, ч. Той, хто займається координацією (у 1 знач.). || Установа, відомство і т. ін., що координує діяльність кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. координатор — КООРДИНА́ТОР, а, ч. Особа або організація, що здійснює координацію (у 2 знач.). Микола .. запросив мене до організації.. Цілком зненацька я виявився координатором (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. координатор — КООРДИНА́ТОР, а, ч. Той, хто займається координацією (у 1 знач.). Науковці інституту [електрозварювання] прагнуть добитися мінімальної участі людини у зварювальному виробництві. Наладчик, настроювач, координатор — ось ролі людини за умов комплексної автоматизації (Веч. Київ, 10. IX 1974, 2). Словник української мови в 11 томах