костур

Значення в інших словниках

1. костур — Ко́стур: — груба палиця, милиця, що допомагає при ходьбі слабосилому [52] Словник з творів Івана Франка
2. костур — ко́стур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. костур — (інвалідний) милиця; (палиця) ЦІПОК, ключка, клюка, ковінька. Словник синонімів Караванського
4. костур — див. високий; палиця Словник синонімів Вусика
5. костур — -а, ч. 1》 Груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем; ціпок. 2》 Те саме, що милиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. костур — КО́СТУР, а, ч. 1. Груба палиця, перев. із загнутим верхнім кінцем; ціпок. Онися взяла свого костура й .. вийшла з кімнати на оглядини (І. Нечуй-Левицький); Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур (М. Словник української мови у 20 томах
7. костур — Посох Словник застарілих та маловживаних слів
8. костур — МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (С. Словник синонімів української мови
9. костур — Ко́стур, -ра; -тури, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. костур — КО́СТУР, а, ч. 1. Груба палиця часто з загнутим верхнім кінцем; ціпок. Онися взяла свого костура й.. вийшла з кімнати на оглядини (Н.-Лев., III, 1956, 208); Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур (Коцюб. Словник української мови в 11 томах