1. Орфоепічний словник української мови

крихітний

кри́хітний

[крих'ітнией]

м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крихітний — кри́хітний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. крихітний — див. малий Словник синонімів Вусика
  3. крихітний — -а, -е, розм. Дуже маленький; малесенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крихітний — КРИ́ХІТНИЙ, а, е, розм. Дуже маленький; малесенький. Входить [командир], хитаючись, в крихітну кімнатку і оглядається навколо (О. Довженко); Придорожні берези струшували з крихітних сонних бруньок холодну росу (М. Словник української мови у 20 томах
  5. крихітний — МАЛИ́Й (за розміром), НЕВЕЛИ́КИЙ, ДРІБНИ́Й, КРИ́ХІТНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, МІНІАТЮ́РНИЙ (дуже малий). Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами (А. Словник синонімів української мови
  6. крихітний — КРИ́ХІТНИЙ, а, е, розм. Дуже маленький; малесенький. Входить [М. Щорс], хитаючись, в крихіт ну кімнатку і оглядається навколо (Довж. Словник української мови в 11 томах