1. Орфоепічний словник української мови

лишитися

лиши́тися

[лиешитиес'а]

-шус'а, -шис':а, -шиц':а, -шиемос'а, -шиетес'а, -шац':а; нак. -шис'а, -ш'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишитися — лиши́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лишитися — див. лишатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лишитися — ЛИШИ́ТИСЯ див. лиша́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. лишитися — залиша́тися (лиша́тися) / залиши́тися (лиши́тися) поза́ду. Відставати в чомусь від кого-небудь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Фразеологічний словник української мови
  5. лишитися — ВІДСТАВА́ТИ (йдучи, їдучи і т. ін., опинятися позаду когось, чогось), ЛИША́ТИСЯ перев. із сл. позаду, ОТЯГА́ТИСЯ (ОТЯ́ГУВАТИСЯ) діал.; ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДХО́ДИТИ, ВІДРИВА́ТИСЯ (втрачати при цьому зв'язок з кимсь); ПРИСТАВА́ТИ (стомившись). — Док. Словник синонімів української мови
  6. лишитися — ЛИШИ́ТИСЯ див. лиша́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. лишитися — Лиша́тися, -шаюся, -єшся сов. в. лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. 1) Оставаться, остаться. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся. Ном. № 5862. лишився, як на билині, — як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи. Ном. № 1851 и 2282. Словник української мови Грінченка