лишатися

лиша́тися

[лиешатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишатися — лиша́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лишатися — Залишатися, зоставатися, не зникати, існувати далі; (кому) припадати, діставатися; (без чого) позбуватися чого; (у хвості) ІД. відставати, пасти задніх. Словник синонімів Караванського
  3. лишатися — -аюся, -аєшся, недок., лишитися, -шуся, -шишся, док. 1》 Продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування. || з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь з певною метою. || за кого – що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лишатися — ЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЛИШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. 1. І далі бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування. Чоловік лишався в полі, а вона йшла з ними [дітьми] додому (В. Стефаник); Юрко звик лишатися вдома із старою бабусею (О. Словник української мови у 20 томах
  5. лишатися — залиша́тися (лиша́тися) / залиши́тися (лиши́тися) поза́ду. Відставати в чомусь від кого-небудь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Фразеологічний словник української мови
  6. лишатися — ВІДСТАВА́ТИ (йдучи, їдучи і т. ін., опинятися позаду когось, чогось), ЛИША́ТИСЯ перев. із сл. позаду, ОТЯГА́ТИСЯ (ОТЯ́ГУВАТИСЯ) діал.; ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДХО́ДИТИ, ВІДРИВА́ТИСЯ (втрачати при цьому зв'язок з кимсь); ПРИСТАВА́ТИ (стомившись). — Док. Словник синонімів української мови
  7. лишатися — ЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЛИШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. 1. Продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування. Чоловік лишався в полі, а вона йшла з ними [дітьми] додому (Стеф. Словник української мови в 11 томах