1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лишатися

лиша́тися

-аюся, -аєшся, недок., лишитися, -шуся, -шишся, док.

1》 Продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування.

|| з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь з певною метою.

|| за кого – що. Бути десь за кого-небудь, виконуючи чиїсь обов'язки.

2》 Не зникати.

|| Бути не повністю використаним ким-небудь.

|| Бути єдиним можливим із ряду варіантів.

|| Становити яку-небудь величину до настання якогось моменту, досягнення якої-небудь мети тощо.

|| Діставатися кому-небудь, випадати на долю комусь.

3》 Не переставати бути ким-небудь, зоставатися чиїмсь.

|| з інфін. Продовжувати перебувати в якому-небудь стані, положенні.

4》 тільки док. Виявитись у якому-небудь стані.

|| Виявитися без чого-небудь, позбутися чого-небудь.

5》 безос., кому, з інфін. Треба тільки (зробити що-небудь).

6》 Відставати, відриватися від кого-, чого-небудь, що рухається.

7》 Втрачати кого-, що-небудь, позбуватися чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишатися — лиша́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лишатися — Залишатися, зоставатися, не зникати, існувати далі; (кому) припадати, діставатися; (без чого) позбуватися чого; (у хвості) ІД. відставати, пасти задніх. Словник синонімів Караванського
  3. лишатися — [лиешатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. лишатися — ЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЛИШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. 1. І далі бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування. Чоловік лишався в полі, а вона йшла з ними [дітьми] додому (В. Стефаник); Юрко звик лишатися вдома із старою бабусею (О. Словник української мови у 20 томах
  5. лишатися — залиша́тися (лиша́тися) / залиши́тися (лиши́тися) поза́ду. Відставати в чомусь від кого-небудь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Фразеологічний словник української мови
  6. лишатися — ВІДСТАВА́ТИ (йдучи, їдучи і т. ін., опинятися позаду когось, чогось), ЛИША́ТИСЯ перев. із сл. позаду, ОТЯГА́ТИСЯ (ОТЯ́ГУВАТИСЯ) діал.; ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДХО́ДИТИ, ВІДРИВА́ТИСЯ (втрачати при цьому зв'язок з кимсь); ПРИСТАВА́ТИ (стомившись). — Док. Словник синонімів української мови
  7. лишатися — ЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЛИШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. 1. Продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування. Чоловік лишався в полі, а вона йшла з ними [дітьми] додому (Стеф. Словник української мови в 11 томах