1. Орфоепічний словник української мови

ловитися

лови́тися

[ловитиес'а]

лоуўл'ус'а, ловиес':а, ловиец':а, лоўл'ац':а; нак. -вис'а, лоув'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ловитися — лови́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ловитися — ловиться; мн. ловляться; недок. 1》 Потрапляти на гачок, у пастку тощо (про рибу, звірів тощо). 2》 за що, чого і без додатка. Хапатися, триматися за що-небудь. 3》 перен. Сприйматися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ловитися — ЛОВИ́ТИСЯ, ло́виться; мн. ло́вляться; недок. 1. Потрапляти на гачок, у пастку тощо (про рибу, звірів і т. ін.). Лови рибку, як ловиться (Номис); [Петро:] А що, діду, рої ловляться?... Словник української мови у 20 томах
  4. ловитися — лови́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) / упійма́тися (пійма́тися, попа́сти і т. ін.) на гачо́к чий, який і без означення. Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Фразеологічний словник української мови
  5. ловитися — ЛОВИ́ТИСЯ (про рибу); ВУ́ДИТИСЯ, БРА́ТИ, БРА́ТИСЯ, КЛЮВА́ТИ (попадати на гачок). — Док.: узя́ти (взя́ти). Часом на гачок ловилась якась велика рибина (О. Донченко); А вудилось напрочуд вдало (Ю. Збанацький); Юрко колись непогано ловив вудкою. Словник синонімів української мови
  6. ловитися — ЛОВИ́ТИСЯ, ло́виться; мн. ло́вляться; недок. 1. Потрапляти на гачок, у пастку тощо (про рибу, звірів тощо). Хоч лопни, а риба не ловиться (Номис, 1864, № 13517); [Петро:] А що, діду, рої ловляться?... Словник української мови в 11 томах
  7. ловитися — Лови́тися, -влю́ся, -вишся гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. Ном. № 5920. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! О. 1861. III. 100. Словник української мови Грінченка