ляскотіти

ляскоті́ти

[л'аскоут’ітие]

-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляскотіти — ляскоті́ти 1 дієслово недоконаного виду ляскати ляскоті́ти 2 дієслово недоконаного виду лящати Орфографічний словник української мови
  2. ляскотіти — див. говорити; звучати; кричати; ляпати Словник синонімів Вусика
  3. ляскотіти — I -очу, -отиш, недок. Підсил. до ляскати. II -очу, -отиш, недок. Підсил. до лящати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ляскотіти — ЛЯСКОТІ́ТИ¹, очу́, оти́ш, ЛЯСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (А. Шиян); Дощ ляскотів із металевим дзвоном (Григорій Тютюнник); Вони зайшли в кімнату. Словник української мови у 20 томах
  5. ляскотіти — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. ляскотіти — Ляскоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ляскотіти — ЛЯСКОТІ́ТИ¹, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108). ЛЯСКОТІ́ТИ², очу́, оти́ш, недок. Словник української мови в 11 томах
  8. ляскотіти — Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44). Словник української мови Грінченка