малюнок

малю́нок

[мал'унок]

-нка, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў (картина)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малюнок — малю́нок 1 іменник чоловічого роду твір малярства малю́нок 2 іменник чоловічого роду зображення дійсності письменником, актором Орфографічний словник української мови
  2. малюнок — ч. 1》 род. -нка. Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо. || Твір малярства; картина (у 1 знач.). || Ілюстрація в книжці. || Сполучення ліній, кольорів, тіней і т. ін. на тканині, папері тощо; взір (у 2 знач.); візерунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малюнок — МАЛЮ́НОК, ч. 1. род. нка. Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами і т. ін. Усе село з своєю дерев'яною старою церквою схоже на малюнок, вирваний з історичного альбома (І. Словник української мови у 20 томах
  4. малюнок — ІЛЮСТРА́ЦІЯ (зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту), МАЛЮ́НОК, РИСУ́НОК рідше. Тарас тої зими закінчив свою картину "Катерина", робив ілюстрації до книжок (О. Словник синонімів української мови
  5. малюнок — Малю́нок, -нка (картини) і -нку (сцени); -лю́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. малюнок — МАЛЮ́НОК, ч. 1. род. нка. Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо. Усе село з своєю дерев’яною старою церквою схоже на малюнок, вирваний з історичного альбома (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. малюнок — Малюнок, -нка м. Картина; рисунокъ. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42. Употребляется также для обозначенія картины природы или словеснаго изображенія. Мій повоз швидче покотився, малюнок зближувавсь до нас. Щог. Сл. 103. Словник української мови Грінченка