малюнок

МАЛЮ́НОК, ч.

1. род. нка. Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо.

Усе село з своєю дерев’яною старою церквою схоже на малюнок, вирваний з історичного альбома (Н.-Лев., II, 1956, 401);

Малюнок було зроблено фарбами на аркуші паперу (Донч., Секрет, 1947, 80);

// Твір малярства; картина (у 1 знач.).

Удає [Круста], мов зовсім не слухає і не чує Люція, розглядає малюнки по стінах (Л. Укр., II, 1951, 404);

// Ілюстрація в книжці.

Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками (Барв., Опов.., 1902, 42);

// Сполучення ліній, кольорів, тіней і т. ін. на тканині, папері тощо; взір (у 2 знач.); візерунок.

Вона простягла руку на море, а полин гаптував на її чорній одежі срібні малюнки (Коцюб., II, 1955, 288);

Мені мати сорочку пошила З морських парусів. Сестри вишили шовком Малюнок хрещатий (Нагн., Вибр., 1957, 48).

род. нка, перен. Те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити собі.

род. нку, перен. Словесне зображення явищ реальної дійсності в літературі.

Наш інтелігентний читач має право сподіватися і од рідної літератури ширшого поля обсервації, вірного малюнку різних сторін життя усіх, а не одної якої верстви суспільності (Коцюб., III, , );

В суворому реалістичному малюнку, нещадній сатирі, глибокому сарказмі, хвилюючій ліриці — у всьому в однаковій мірі яскраво виявилось багатство української мови творів Шевченка (Іст. укр. літ., І, , );

// Відтворення характеру, психології дійової особи засобами акторського мистецтва.

Тонкий психологічний малюнок цієї ролі [Хоми в "Чумаках"] Іван Карпович [І. Карпенко-Карий] розробив надзвичайно яскраво й правдиво (Минуле укр. театру, , ).