1. Орфоепічний словник української мови

маніжка

мані́жка

[ман’іжка]

-жкие, д. і м. -н'із'ц'і, р. мн. -жок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніжка — мані́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маніжка — -и, ж. Те саме, що манишка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маніжка — МАНІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що мани́шка 1. Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (А. Свидницький); Манекени одягаються модно – В закордонні костюми й маніжки (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. маніжка — МАНІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що мани́шка. Маніжка на йому біла, вигладжена, аж полискується (Свидн., Люборацькі, 1955, 115). Словник української мови в 11 томах