металург

металу́рг

[меиталург]

-га, м. (на) -гов'і/-гу, мн. -гие, -г'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металург — металу́рг іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. металург — -а, ч. Фахівець із металургії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. металург — МЕТАЛУ́РГ, а, ч. Працівник важкої промисловості, який займається добуванням металів із руд та їхнім первинним обробленням. За післявоєнний період металурги .. добилися великих успіхів у підвищенні продуктивності праці (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. металург — МЕТАЛУ́РГ, а, ч. Фахівець з металургії. За післявоєнний період металурги УРСР добилися великих успіхів у підвищенні продуктивності праці (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах