1. Орфоепічний словник української мови

мисливський

мисли́вський

[миеслиўс'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мисливський — мисли́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мисливський — Ловецький, ловчий, звіроловний. Словник синонімів Караванського
  3. мисливський — -а, -е. Прикм. до мисливець і мисливство. || Який застосовується в мисливстві, належний мисливцям. || Власт. мисливцеві, мисливцям; такий, як у мисливця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мисливський — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мисли́вець і мисли́вство. Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди (М. Олійник); Тваринний світ [тайги] досить багатий. Словник української мови у 20 томах
  5. мисливський — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОБІ́ЙНИЙ, СТРІЛЕ́ЦЬКИЙ, ПОЛЬОВИ́Й, УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ) (про собак та їхні якості). Це була хороша мисливська рушниця (З. Тулуб); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? (О. Словник синонімів української мови
  6. мисливський — Мисли́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мисливський — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мисли́вець і мисли́вство. Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди (М. Ол., Леся, 1960, 12); Тваринний світ [тайги] досить багатий. Словник української мови в 11 томах
  8. мисливський — Мисливський, -а, -е Охотничій. Словник української мови Грінченка