мисливський

МИСЛИ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мисли́вець і мисли́вство.

Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди (М. Ол., Леся, 1960, 12);

Тваринний світ [тайги] досить багатий. Тут водяться цінні хутрові звірі, які є предметом мисливського промислу, — білка, заєць, лисиця, куниця, соболь, горностай (Фіз. геогр.., 6, 1957, 40);

Недалеко від міста Коростеня на Житомирщині розкинувся Державний республіканський мисливський заказник (Наука.., 8, 1959, 34);

// Який застосовується в мисливстві, належний мисливцям.

Коли чує [поет], — гомін, крики, Десь мисливські сурми грають, Чутно разом, як собачі Й людські голоси лунають (Л. Укр., І, 1951, 365);

У витягнутій вперед руці він тримав поводок мисливського собаки, в правій — ремінець. З підперезаного величезного живота звисав важкий ягдташ, повний дичини (Довж., І, 1958, 422);

У гущавині зелені траплялися альтанки, мисливські хатки (Смолич, І, 1958, 77);

// Власт. мисливцеві, мисливцям; такий, як у мисливця.

Коли поглянув [Едмунд] і сам побачив таку незвичайну рибу, пробудилася в ньому мисливська жилка (Фр., III, 1950, 11);

До будки сторожа біля пристані підходить зв’язковий. У нього легка мисливська хода, на ногах шкарбани (Ю. Янов., І, 1954, 223);

Скільки пам’ятає себе, він марив полюванням, .. його мисливський запал дивував навіть дорослих (Гончар, Тронка, 1963, 307).

Мисли́вський магази́н; Мисли́вська крамни́ця — магазин, в якому продаються речі, потрібні для мисливства;

Мисли́вська істо́рія (брехня́ і т. ін.) про оповідання, історії тощо з перебільшеннями, вигадками, властивими більшості мисливців.

— Звичайно, це все треба перевірити, тут, мабуть, багато мисливської брехні, але такі записи дуже нам корисні (Донч., II, 1956, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мисливський — мисли́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мисливський — Ловецький, ловчий, звіроловний. Словник синонімів Караванського
  3. мисливський — [миеслиўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. мисливський — -а, -е. Прикм. до мисливець і мисливство. || Який застосовується в мисливстві, належний мисливцям. || Власт. мисливцеві, мисливцям; такий, як у мисливця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мисливський — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до мисли́вець і мисли́вство. Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди (М. Олійник); Тваринний світ [тайги] досить багатий. Словник української мови у 20 томах
  6. мисливський — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОБІ́ЙНИЙ, СТРІЛЕ́ЦЬКИЙ, ПОЛЬОВИ́Й, УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ) (про собак та їхні якості). Це була хороша мисливська рушниця (З. Тулуб); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? (О. Словник синонімів української мови
  7. мисливський — Мисли́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мисливський — Мисливський, -а, -е Охотничій. Словник української мови Грінченка