1. Орфоепічний словник української мови

модернізм

модерні́зм

[модеирн’ізм]

-му, м. (на) -м'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модернізм — модерні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. модернізм — (від фр. modernisme ) загальне найменування явищ мистецтва та літератури, які відійшли від традиції зовнішньої подоби і визнали необхідність зображати дійсність за принципом розгалуженої асоціативності, вільного співвідношення форм, настроїв... Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. модернізм — -у, ч. 1》 Авангардизм (у 1 знач.). 2》 Один із напрямів у сучасній релігійно-ідеалістичній філософії, який проповідує оновлення католицьких догм у дусі інтуїтивізму, волюнтаризму і т. ін. 3》 Напрям у мистецтві, якому притаманний відхід від естетичних критеріїв і традицій класичного мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. модернізм — МОДЕРНІ́ЗМ, у, ч. 1. Загальна назва напрямів у мистецтві та літературі XX ст., які характеризуються запереченням традиційних форм і естетики, визнанням у мовності стилю, пошуком нових естетичних принципів, неприйняттям реалізму. Представники модернізму. Словник української мови у 20 томах
  5. модернізм — • модернізм (від франц. moderne — сучасний, найновіший) - філос.-естет. й художня система, що склалася в перші десятиліття 20 ст. й об'єднала різнорідні, іноді істотно відмінні напрями й течії... Українська літературна енциклопедія
  6. модернізм — модерні́зм (франц. modernisme) загальна назва формалістичних течій у буржуазному мистецтві й літературі 20 ст., яким властиві заперечення реалізму, суб’єктивізм в художній творчості, відхід від прогресивних демократичних і гуманістичних традицій художньої культури. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. модернізм — I течія в католицизмі XIX/XX ст., що підкреслює в релігії внутрішнє пізнання Бога й релятивізує одкровення й догмати, проголошувані Церквою; висловлювався за відокремлення світської освіти від віри й держави від Церкви; засуджений 1907. Універсальний словник-енциклопедія
  8. модернізм — Модерні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. модернізм — МОДЕРНІ́ЗМ, у, ч. 1. Занепадницька течія у буржуазному мистецтві й літературі. Значна частина аргентінських композиторів підпала під згубний вплив європейського атонального модернізму (Дмит , Там, де сяє. Словник української мови в 11 томах