1. Орфоепічний словник української мови

молодіжний

молоді́жний

[молоуд’іжнией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодіжний — молоді́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. молодіжний — -а, -е. Прикм. до молодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодіжний — див. молодецький Словник чужослів Павло Штепа
  4. молодіжний — МОЛОДІ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до мо́лодь. На одному молодіжному літературному вечорі юнаки й дівчата попросили мене докладненько пояснити: – Чому виникає сміх? (О. Ковінька); – Це добре, – поспішає із своїм Лобода. Словник української мови у 20 томах
  5. молодіжний — МОЛОДІ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до мо́лодь. Головну роль у молодіжному весіллі грала сільська комсомолія на чолі з своїм секретарем (Дмит., Наречена, 1959, 197); У Харкові перша молодіжна організація виникла на ХПЗ у квітні 1917 р. (Іст. УРСР, II, 1957, 19). Словник української мови в 11 томах