молодіжний
молоді́жний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молодіжний — [молоуд’іжнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- молодіжний — -а, -е. Прикм. до молодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодіжний — див. молодецький Словник чужослів Павло Штепа
- молодіжний — МОЛОДІ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до мо́лодь. На одному молодіжному літературному вечорі юнаки й дівчата попросили мене докладненько пояснити: – Чому виникає сміх? (О. Ковінька); – Це добре, – поспішає із своїм Лобода. Словник української мови у 20 томах
- молодіжний — МОЛОДІ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до мо́лодь. Головну роль у молодіжному весіллі грала сільська комсомолія на чолі з своїм секретарем (Дмит., Наречена, 1959, 197); У Харкові перша молодіжна організація виникла на ХПЗ у квітні 1917 р. (Іст. УРСР, II, 1957, 19). Словник української мови в 11 томах