1. Орфоепічний словник української мови

мідяний

мідяни́й

[м'ід'аний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідяний — мідяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мідяний — -а, -е. 1》 Вигот. з міді (у 1 знач.). 2》 Власт. міді; такий, як у міді. 3》 перен. Кольору міді; червоно-жовтий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мідяний — МІДЯНИ́Й, а́, е́. 1. Вигот. з міді (у 1 знач.). Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Панас Мирний); У Гриші був невеличкий мідяний патрон від якогось протитанкового снаряда (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. мідяний — Мідяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мідяний — МІДЯНИ́Й, а́, е́. 1. Вигот. з міді (у 1 знач.). Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Мирний, І, 1954, 323); У Гриші був невеличкий мідяний патрон від якогось протитанкового снаряда (Сміл. Словник української мови в 11 томах
  6. мідяний — Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Ном. № 7585. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. Словник української мови Грінченка