мінерал

мінера́л

[м'інеирал]

-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінерал — мінера́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мінерал — -у, ч. Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мінерал — Круш Словник чужослів Павло Штепа
  4. мінерал — МІНЕРА́Л, у, ч. Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд. Гірські породи подібно до будь-якої великої чи малої будови складені з цеглинок, також великих або малих... Словник української мови у 20 томах
  5. мінерал — мінера́л (франц. mineral) природна хімічна сполука або самородний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями; складова частина гірських порід, руд тощо. Переважають тверді М., є також рідкі (вода, ртуть) й газоподібні (вуглекислий газ тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мінерал — Природна хіміч. сполука або хіміч. елемент; має певний склад і певні фізич. та хіміч. властивості; з м. складається земна кора, Місяць і метеорити. Універсальний словник-енциклопедія
  7. мінерал — Мінера́л, -лу; -ра́ли, -лів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мінерал — МІНЕРА́Л, у, ч. Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд. Гірські породи подібно до будь-якої великої чи малої будови складені з цеглинок, також великих або малих... Словник української мови в 11 томах