мінерал
МІНЕРА́Л, у, ч. Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд.
Гірські породи подібно до будь-якої великої чи малої будови складені з цеглинок, також великих або малих, які називаються мінералами (Наука.., 10, 1958, 24);
Камінь складався з шматків мінералів і грав на сонці багатьма відблисками (Дмит., Наречена, 1959, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінерал — мінера́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мінерал — [м'інеирал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- мінерал — -у, ч. Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінерал — Круш Словник чужослів Павло Штепа
- мінерал — МІНЕРА́Л, у, ч. Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд. Гірські породи подібно до будь-якої великої чи малої будови складені з цеглинок, також великих або малих... Словник української мови у 20 томах
- мінерал — мінера́л (франц. mineral) природна хімічна сполука або самородний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями; складова частина гірських порід, руд тощо. Переважають тверді М., є також рідкі (вода, ртуть) й газоподібні (вуглекислий газ тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- мінерал — Природна хіміч. сполука або хіміч. елемент; має певний склад і певні фізич. та хіміч. властивості; з м. складається земна кора, Місяць і метеорити. Універсальний словник-енциклопедія
- мінерал — Мінера́л, -лу; -ра́ли, -лів (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)