набій

набі́й

[наб’ій]

ойу, ор.ойеим, м. (на) -бойі

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набій — Чиряк [I] Словник з творів Івана Франка
  2. набій — набі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. набій — -бою, ч. 1》 Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд. 2》 Бойовий снаряд, патрон з необхідною для пострілу кількістю вибухової речовини, а також куля, дріб або картеч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набій — НАБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд. – Гармаші, пильнуй! – командував Шрам... – Наводь усі [гармати] влучно на он ту площину, підготуй на зміну набої, і як махну люлькою – шквар! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. набій — ЗАРЯ́Д (певна кількість вибухової речовини у патроні, снаряді і т. ін.; патрон, снаряд і под. з такою речовиною), НАБІ́Й. Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (О. Гончар); Сержант.. Словник синонімів української мови
  6. набій — Набі́й, -бо́ю, -бо́єві; -бо́ї, -бо́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. набій — НАБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд. — Гармаші, пильнуй! — командував Шрам… — Наводь усі [гармати] влучно на он ту площину, підготуй на зміну набої, і як махну люлькою — шквар! (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
  8. набій — Набі́й, -бо́ю м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5. Словник української мови Грінченка