1. Словник української мови в 11 томах

набій

НАБІ́Й, бо́ю, ч.

1. Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд.

— Гармаші, пильнуй! — командував Шрам… — Наводь усі [гармати] влучно на он ту площину, підготуй на зміну набої, і як махну люлькою — шквар! (Стар., Облога.., 1961, 35);

Тарас їде вулицею Умані. Спис і шабля, дорожня баклага при сідлі, похідний горщик з саламахою, порохові набої, пута на коні та інший риштунок і сам його вигляд свідчили про довгу і важку путь (Довж., І, 1958, 266).

2. Бойовий снаряд, патрон з необхідною для пострілу кількістю вибухової речовини, а також куля, дріб або картеч.

Тут рвалися тридюймові набої, а недалеко робітники, в шаленім наступі висадили в повітря цілий артилерійський склад (Мик., II, 1957, 87);

Гарматні набої розривалися вже коло кузні, на площі і біля млина (Кучер, Дорога.., 1958, 129);

*У порівн. Той же бік розкішної крони [дуба], що був обернений на схід, зеленів, кучерявився і рясно плодоносив смугляві жолуді, тугі, мов набої, якими ще будуть стріляти колись майбутні стрільці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набій — Чиряк [I] Словник з творів Івана Франка
  2. набій — набі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. набій — [наб’ій] -бойу, ор. -бойеим, м. (на) -бойі Орфоепічний словник української мови
  4. набій — -бою, ч. 1》 Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд. 2》 Бойовий снаряд, патрон з необхідною для пострілу кількістю вибухової речовини, а також куля, дріб або картеч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. набій — НАБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд. – Гармаші, пильнуй! – командував Шрам... – Наводь усі [гармати] влучно на он ту площину, підготуй на зміну набої, і як махну люлькою – шквар! (М. Словник української мови у 20 томах
  6. набій — ЗАРЯ́Д (певна кількість вибухової речовини у патроні, снаряді і т. ін.; патрон, снаряд і под. з такою речовиною), НАБІ́Й. Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (О. Гончар); Сержант.. Словник синонімів української мови
  7. набій — Набі́й, -бо́ю, -бо́єві; -бо́ї, -бо́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. набій — Набі́й, -бо́ю м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5. Словник української мови Грінченка