1. Орфоепічний словник української мови

навскісний

навскі́сний

[наўск’існией]

м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навскісний — навскі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. навскісний — -а, -е. Який іде похило, під кутом до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навскісний — НАВСКІ́СНИЙ, а, е. Який іде похило, під кутом до чого-небудь. Його навскісні брови, як два ріжки, високо виповзають на лоб (М. Стельмах); Місяць затягло тучами, у світлі фар стали пролітати сніжинки, навскісні, бистрі, як градини (О. Словник української мови у 20 томах
  4. навскісний — КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І. Словник синонімів української мови
  5. навскісний — НАВСКІ́СНИЙ, а, е. Який іде похило, під кутом до чого-небудь. Море було, як і вчора, синє, зеленкувате, лише подекуди здіймались на ньому якісь анемічні навскісні баранці… (Збан., Сеспель, 1961, 39); Його навскісні брови, як два ріжки, високо виповзають на лоб (Стельмах, І, 1962, 254). Словник української мови в 11 томах