названий

Значення в інших словниках

1. названий — на́званий дієприкметник назва́ний прикметник нерідний Орфографічний словник української мови
2. названий — (син) наречений, нерідний, сов. прийомний, ІД. приймак, приймит. Словник синонімів Караванського
3. названий — I н`азваний-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назвати. || названо, безос. присудк. сл. II назв`аний-а, -е. Який не перебуває в кровних, родинних зв'язках; нерідний. Названа мати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. названий — НАЗВА́НИЙ, а, е. Який не перебуває в кровних, родинних зв'язках; нерідний. [Василь:] Батьку! тату! хоч не рідний, то названий! Я не знаю, як вам і дякувати за вашу раду (Панас Мирний). НА́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назва́ти. Словник української мови у 20 томах
5. названий — НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал. Словник синонімів української мови
6. названий — На́зва́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. названий — НА́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назва́ти. Особа, названа панею Кошицькою, тихенько, на пальцях підійшла до Софії (Л. Укр., III, 1952, 543); Аж вухо різали його сміливі слова, голосно названі імена: Маттюха, Гнида... Словник української мови в 11 томах
8. названий — Названий, -а, -е 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Н. Дума. Прикликав названого сина свого. Г. Барв. 196. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. Словник української мови Грінченка