1. Орфоепічний словник української мови

найми

на́йми

[наймие]

-м'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найми — на́йми множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. найми — (дія) наймитування; (у наймача) служба <�праця> на строк, жм. строк. Словник синонімів Караванського
  3. найми — -ів, мн. Робота або служба, на яку хто-небудь найнявся. Віддавати в найми. Іти в найми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. найми — НА́ЙМИ, ів, мн. Робота або служба, на яку хто-небудь найнявся. Співа матрос, як той козак, Що в наймах виріс сиротою (Т. Шевченко); – Не пущу я тебе в найми до панів, – сказав батько, – коли хоч, то наймайся в мужика (І. Словник української мови у 20 томах
  5. найми — На́йми, на́ймів; у на́йми, у на́ймах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. найми — НА́ЙМИ, ів, мн. Робота або служба, на яку хто-небудь найнявся. Співа матрос, як той козак. Що в наймах виріс сиротою (Шевч., II, 1963, 105); — Не пущу я тебе в найми до панів, — сказав батько, — коли хоч, то наймайся в мужика (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. найми — Найми, -нів м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. О. 1862. III. 11. (Шевч.). піти в найми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми. н. п. Словник української мови Грінченка