народжений

Значення в інших словниках

1. народжений — наро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. народжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до народити 1), 2). 2》 у знач. ім. народжений, -ного, ч.; народжена, -ної, ж. Людина, яка тільки що або недавно народилася; дитина. 3》 у знач. прикм., для чого, ким. Признач., створений для чого-небудь, бути кимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. народжений — НАРО́ДЖЕНИЙ, а, е, 1. Дієпр. пас. до народи́ти 1, 2. Він скидався на народженого в клітці тигра, який уперше побачив кров (З. Тулуб); – Народжений у степу в кибитці чабана, працюючи змалечку пастушком-верблюдником [пастушком-верблюжатником].. Словник української мови у 20 томах
4. народжений — НАРО́ДЖЕНИЙ для кого-чого або з інфін. (від народження ніби призначений для кого-, чого-небудь завдяки якимось ознакам, властивостям), СТВО́РЕНИЙ. Лікар Остапчук не раз повторював, що він не народжений для бур (Я. Словник синонімів української мови
5. народжений — Наро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. народжений — НАРО́ДЖЕНИЙ, а, е, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до народи́ти 1, 2. Він скидався на народженого в клітці тигра, який уперше побачив кров (Тулуб, Людолови, І, 1957, 35); — Народжений у степу в кибитці чабана, працюючи змалечку пастушком-верблюдником.. Словник української мови в 11 томах