1. Орфоепічний словник української мови

насукати

насука́ти

[насукатие]

-айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи і -учу, -учиеш; нак. -учи, -уч'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насукати — насука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насукати — див. насукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насукати — НАСУКА́ТИ див. насу́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. насукати — НАСУКА́ТИ див. насу́кувати. Словник української мови в 11 томах
  5. насукати — Насука́ти, -ка́ю, -єш гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ). Словник української мови Грінченка