начальник
нача́льник
[начал'ниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- начальник — Громадський начальник: начальник сільської громади [IV] Словник з творів Івана Франка
- начальник — нача́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- начальник — Зверхник, керівник, провідник, шеф, управитель, ір. патрон. Словник синонімів Караванського
- начальник — I бос, вельможа (перен.), верховенствуючий, владець, владник, владодержець, владоможець, всевладник, держиморда, держимордіє, можновладець, начальничок, начальство, правитель, престолоприсдужник, столоначальник, шеф Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
- начальник — -а, ч. Особа, що очолює що-небудь, керує кимось, завідує чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начальник — Чоловець, чолбвий, керівник, наказовець, провідник, див. лідер, шеф, старший Словник чужослів Павло Штепа
- начальник — НАЧА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, яка очолює що-небудь, керує кимсь, завідує чим-небудь. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький (І. Франко); Начальник станції .. дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (М. Словник української мови у 20 томах
- начальник — КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. Словник синонімів української мови
- начальник — НАЧА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, що очолює що-небудь, керує кимось, завідує чим-небудь. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький (Фр., II, 1950, 18); Начальник станції.. дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- начальник — Начальник, -ка м. Начальникъ. Словник української мови Грінченка