начальник
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬ заст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). — Пор. нача́льник.
НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал.; ПАТРО́Н, ШЕФ, БОС (керівник фірми, підприємства, установи, відділу тощо; керівник узагалі — часто вжив. як жарт.-ірон.). Начальник станції; Начальник військового училища; З п'яних очей він уявляв себе графом, великим начальником (М. Коцюбинський); — Хіба ти не знаєш, якого родича маю?.. Та він у мене знаєш хто? ..Начальство (А. Шиян); Таня застругала останній олівець.. і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Я був тільки гід та тлумач.. В мої обов'язки входило лише виконувати доручення моїх патронів (Ю. Смолич); На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (О. Гончар). — Пор. керівни́к.
Значення в інших словниках
- начальник — Громадський начальник: начальник сільської громади [IV] Словник з творів Івана Франка
- начальник — нача́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- начальник — Зверхник, керівник, провідник, шеф, управитель, ір. патрон. Словник синонімів Караванського
- начальник — I бос, вельможа (перен.), верховенствуючий, владець, владник, владодержець, владоможець, всевладник, держиморда, держимордіє, можновладець, начальничок, начальство, правитель, престолоприсдужник, столоначальник, шеф Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
- начальник — [начал'ниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- начальник — -а, ч. Особа, що очолює що-небудь, керує кимось, завідує чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- начальник — Чоловець, чолбвий, керівник, наказовець, провідник, див. лідер, шеф, старший Словник чужослів Павло Штепа
- начальник — НАЧА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, яка очолює що-небудь, керує кимсь, завідує чим-небудь. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький (І. Франко); Начальник станції .. дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (М. Словник української мови у 20 томах
- начальник — НАЧА́ЛЬНИК, а, ч. Особа, що очолює що-небудь, керує кимось, завідує чим-небудь. Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький (Фр., II, 1950, 18); Начальник станції.. дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- начальник — Начальник, -ка м. Начальникъ. Словник української мови Грінченка