1. Орфоепічний словник української мови

невисокий

невисо́кий

[неивиесокией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невисокий — невисо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невисокий — див. НИЗЬКИЙ; (- дозу) малий, невеличкий; (пост) незначний! (- думку за кого) негативний; (- посаду) другорядний. Словник синонімів Караванського
  3. невисокий — див. низький Словник синонімів Вусика
  4. невисокий — -а, -е. 1》 Який має невелику висоту; низький. 2》 Який міститься на незначній висоті від землі або якої-небудь поверхні (про сонце, хмари і т. ін.). 3》 Незначний, невеликий щодо кількості, інтенсивності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невисокий — НЕВИСО́КИЙ, а, е. 1. Незначний, невеликий щодо кількості, інтенсивності і т. ін. Палата була просторна, але невисока, без вікон (І. Словник української мови у 20 томах
  6. невисокий — низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т. ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, працівни́к і т. ін. Який займає незначне становище в суспільстві. Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона,— розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (Переклад... Фразеологічний словник української мови
  7. невисокий — НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Й підсил., МАЛЕ́НЬКИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. невисокий — НЕВИСО́КИЙ, а, е. 1. Який має невелику висоту; низький. Палата була просторна, але невисока, без вікон (Н.-Лев., III, 1956, 302); До кімнати зайшла невисока на зріст молода жінка (Головко, II, 1957, 443); Степ заріс тирсою і, хоч була вона невисока... Словник української мови в 11 томах