незчутися

незчу́тися

[неижчутиес'а]

-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незчутися — незчу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. незчутися — дк., не постерегти <�помітити, відчути>; не усвідомити, не збагнути. Словник синонімів Караванського
  3. незчутися — -уюся, -уєшся, док., перев. зі сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого-небудь. || Не усвідомити, не збагнути своїх дій, поведінки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незчутися — НЕЗЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., перев. зі сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого-небудь. Незчулася [вдовиця], як минули Літа молодії... (Т. Шевченко); Федір незчувся, коли .. Словник української мови у 20 томах
  5. незчутися — Незчу́тися, -чу́юся, -чу́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. незчутися — НЕЗЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., перев. із сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого-небудь. Незчулася [вдовиця], як минули Літа молодії… (Шевч., І, 1963, 159); Федір незчувся, коли.. Словник української мови в 11 томах
  7. незчутися — Незчутися, -чуюся, -єшся гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56. Словник української мови Грінченка