1. Орфоепічний словник української мови

неможливість

неможли́вість

[неиможлив'іс'т']

-вос'т'і, ор. -в'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неможливість — неможли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неможливість — -вості, ж. Абстр. ім. до неможливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неможливість — НЕМОЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до неможли́вий 1. Найбільша драма мого життя – це неможливість присвятити себе цілком літературі (М. Коцюбинський); Неможливість якось виправдатися, розуміння того, що Оксана сказала правду, найбільше злостили його (В. Словник української мови у 20 томах
  4. неможливість — Неможли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неможливість — НЕМОЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до неможли́вий 1. Але трудність не є неможливість (Ленін, 22, 1950, 52); Найбільша драма мого життя — це неможливість присвятити себе цілком літературі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. неможливість — Неможливість, -вости ж. Невозможность. Желех. Словник української мови Грінченка