1. Орфоепічний словник української мови

ненависть

нена́висть

[неинавиес'т']

-с'т'і, ор. -с'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненависть — нена́висть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ненависть — Нелюбов, ворожість, ворожнеча; зненависть; пор. АНТАГОНІЗМ. Словник синонімів Караванського
  3. ненависть — -і, ж., до кого – чого і без додатка. Почуття великої неприхильності, ворожості до кого-, чого-небудь. || Вороже ставлення до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ненависть — НЕНА́ВИСТЬ, і, ж., до кого, чого і без дод. Почуття сильної неприхильності, ворожості до кого-, чого-небудь. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (М. Коцюбинський); Данило збагнув, що в ньому закипає ненависть (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ненависть — Нена́висть, -висти, -висті, -вистю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ненависть — НЕНА́ВИСТЬ, і, ж., до кого — чого і без додатка. Почуття великої неприхильності, ворожості до кого-, чого-небудь. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. ненависть — Ненависть, -ти ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть? Г. Барв. 201. Словник української мови Грінченка