неначе

Значення в інших словниках

1. неначе — нена́че сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. неначе — див. наче Словник синонімів Вусика
3. неначе — 1》 спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов. 2》 спол. з'ясувальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неначе — НЕНА́ЧЕ¹, спол. 1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень; наче, ніби, мов, немов. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Т. Шевченко); Двір заріс споришем та зеленів, неначе лука повесні (М. Словник української мови у 20 томах
5. неначе — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
6. неначе — Нена́че, на́че, присл.; нена́че б; нена́че ж; нена́че то; нена́чебто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. неначе — НЕНА́ЧЕ. 1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Шевч. Словник української мови в 11 томах
8. неначе — Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. см. наче. Словник української мови Грінченка