неначе
НЕНА́ЧЕ.
1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов.
В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Шевч., II, 1953, 33);
Двір заріс споришем та зеленів, неначе лука повесні (Коцюб., І, 1955, 33);
З дитячого садка, неначе горобці, Пурхнули дошкільнята (Рильський, II, 1960, 40).
2. спол. з’ясувальний. Уживається для приєднання підрядних речень додаткових, способу дії, означальних та для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в них.
Тихі, тихі й спокійні в ту нічку були ліс і поле на цілім просторі, і здавалось, неначе ми чути могли, як спадали летючії зорі (Л. Укр., І, 1951, 199);
— Він мене так розглядає, неначе приміряє, яким я буду в бою! — подумав Черниш (Гончар, III, 1959, 39);
Тріпонувся [Тимофій] так, неначе із каменю виходив (Стельмах, II, 1962, 204).
3. част. Уживається для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності і т. ін. щодо висловленого в реченні.
Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть (Шевч., II, 1953, 110);
В лісі цім неначе на протязі років ніхто з людей не бачив ведмедів та вовків (Забіла, Одна сім’я, 1950, 86).
Значення в інших словниках
- неначе — нена́че сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неначе — див. наче Словник синонімів Вусика
- неначе — [неиначеи] спол., част. Орфоепічний словник української мови
- неначе — 1》 спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов. 2》 спол. з'ясувальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неначе — НЕНА́ЧЕ¹, спол. 1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень; наче, ніби, мов, немов. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Т. Шевченко); Двір заріс споришем та зеленів, неначе лука повесні (М. Словник української мови у 20 томах
- неначе — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
- неначе — Нена́че, на́че, присл.; нена́че б; нена́че ж; нена́че то; нена́чебто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неначе — Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. см. наче. Словник української мови Грінченка