непростий
непро́стий
[неипростией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і і [неипростий] м. (на) -стому/-роус'т'ім, мн. -роус'т'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непростий — непро́сти́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непростий — див. складний Словник синонімів Вусика
- непростий — непроста, непросте. Не такий, як інші, який вирізняється з-поміж інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непростий — НЕПРО́СТИ́Й, непро́ста́, непро́сте́. 1. Не такий, як інші, який виділяється серед інших. – Слухай, – каже довгохвоста, – Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Л. Глібов); Осторонь ніхто не поміча дивного, непростого, рухливого куща (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
- непростий — СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- непростий — НЕПРО́СТИ́Й, непро́ста́, непро́сте́. Не такий, як інші, який виділяється серед інших. — Слухай, — каже довгохвоста, — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Гл., Вибр., 1951, 229); Осторонь ніхто не поміча дивного, непростого, рухливого куща (Забіла, У.. світ, 1960, 69). Словник української мови в 11 томах