1. Словник української мови в 11 томах

непростий

НЕПРО́СТИ́Й, непро́ста́, непро́сте́. Не такий, як інші, який виділяється серед інших.

— Слухай, — каже довгохвоста, — Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Гл., Вибр., 1951, 229);

Осторонь ніхто не поміча дивного, непростого, рухливого куща (Забіла, У.. світ, 1960, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непростий — непро́сти́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непростий — див. складний Словник синонімів Вусика
  3. непростий — [неипростией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і і [неипростий] м. (на) -стому/-роус'т'ім, мн. -роус'т'і Орфоепічний словник української мови
  4. непростий — непроста, непросте. Не такий, як інші, який вирізняється з-поміж інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непростий — НЕПРО́СТИ́Й, непро́ста́, непро́сте́. 1. Не такий, як інші, який виділяється серед інших. – Слухай, – каже довгохвоста, – Загадка моя непроста, Розгадай і не хитри (Л. Глібов); Осторонь ніхто не поміча дивного, непростого, рухливого куща (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах
  6. непростий — СКЛАДНИ́Й (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв'язати), ВАЖКИ́Й, ТРУДНИЙ, НЕЛЕГКИ́Й, НЕРОЗВ'Я́ЗНИЙ, НЕПРОСТИ́Й, ЗАПЛУ́ТАНИЙ, ТОНКИ́Й, ГОЛОВОЛО́МНИЙ підсил., ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ХИТРОМУ́ДРИЙ розм., МУ́ДРИЙ розм., ПРЕМУ́ДРИЙ підсил. розм., КА́ВЕРЗНИЙ розм. Словник синонімів української мови