непростимий
НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непроще́нний 2.
— Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Л. Укр., І, 1951, 413);
— Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Рибак, Час.., 1960, 660).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непростимий — непрости́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- непростимий — -а, -е. Те саме, що непрощенний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- непростимий — НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непроще́нний 2. – Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Леся Українка); – Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах