1. Орфоепічний словник української мови

нерозчинний

нерозчи́нний

[неирожчин:ией]

м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозчинний — нерозчи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозчинний — -а, -е. Який не розчиняється в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозчинний — НЕРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який у сполученні з рідиною не перетворюється на однорідну рідку масу, не розчиняється. Фосфор міститься у фосфоритному борошні у вигляді нерозчинної у воді солі (з навч. літ.); У воді олії практично нерозчинні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. нерозчинний — НЕРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який не розчиняється в чому-небудь. Фосфор міститься у фосфоритному борошні у вигляді нерозчинної у воді солі (Хімія, 1956, 97); У воді олії практично нерозчинні (Ол. та ефір. культ., 1956, 5). Словник української мови в 11 томах